Довгий час була думка, що захищатися від вітрянки марно, та й не потрібно. Деякі батьки навіть провокували контакт здорової дитини із хворим. У такий спосіб вони прагнули, як не дивно, убезпечити улюблене чадо: діти переносять вітрянку значно легше, ніж підлітки та дорослі. Однак не все так просто. Вірус Varicella zoster відноситься до групи герпесів. Після першого «знайомства» з ним людина хворіє на вітряну віспу. Більшість вітрянка проходить безслідно. Після правильного лікування організм набуває стійкого імунітету до неї. Однак, оселившись в організмі, Varicella zoster залишається в клітинах назавжди. Вірус «дріматиме». І якось може нагадати себе іншим захворюванням – оперізуючим герпесом. Крім того, у людей з ослабленим здоров’ям іноді розвивається ускладнена форма вітрянки, що супроводжується міокардитом, енцефалітом, лімфаденітом тощо. У групі підвищеного ризику також знаходяться вагітні та новонароджені.
Єдиним специфічним методом профілактики вітрянки є щеплення. У Росії перші зразки вакцини з’явилися у 2008 – 2010 роках. Для масового застосування дозволені два препарати – бельгійський «Варілрікс» і японський «Окавакс». Обидві вакцини – «живі», тобто. містять ослаблений вірус. Після її введення організм починається посилене вироблення антитіл, які зберігають свою активність протягом декількох років.
Вакцину проти вітрянки не включено до Національного календаря профілактичних щеплень. Але її часто рекомендують для екстреної профілактики. Подумати про щеплення варто, наприклад, мамі, що не хворіла на вітрянку, яка доглядає дитину, або педагогам у період шкільної епідемії тощо.
Дозвол на щеплення обов’язково має дати лікар. Як і у будь-якого лікарського препарату, у вітрянкової вакцини є протипоказання та побічні дії. Її не можна вводити дітям молодше 12 місяців, алергікам, вагітним, а також людям з хронічним захворюванням, що загострилося, або перенесли переливання крові. Вакцинацію доведеться відкласти при нежиті, ангіні, грипі та інших гострих інфекціях з підвищеною температурою.
Інші методи профілактики вітрянки зводяться до припинення або хоча б скорочення контактів із хворим. Істотний недолік цього у тому, що заразним людина стає добу до появи перших зовнішніх ознак. Сприятливий вірус непомітно вкладає в ліжко відразу цілі сім’ї, шкільні класи та дитсадкові групи.
Освітні установи закривають на карантин при перевищенні певного порога захворюваності. Вдома хворому потрібно виділити окрему кімнату, куди іншим членам сім’ї вхід буде обмежено. Якщо площа квартири невелика, особлива увага приділяється вологому прибиранню та провітрюванню.
Здорові родичі повинні скрупульозно дотримуватися правил особистої гігієни: мити руки з милом, не користуватися рушником та посудом хворого, прати його постільну білизну та одяг окремо тощо. Не варто нехтувати і традиційними бар’єрними засобами захисту. Звичайні медичні маски продаються в кожній аптеці. Надягати її потрібно при спілкуванні з хворим, т.к. вірус вітрянки передається від людини до людини повітряно-краплинним шляхом.
У профілактичних цілях іноді приймають противірусні та імуномодулюючі препарати. Але ефективність ліків щодо вітрянки досить низька, а шкода організму може бути завдано при неправильному дозуванні. Тому використовувати їх без рекомендації лікаря не можна.
